Колрне виршення укранських костюмв XV—XVII ст. було дуже рзномантним. У народних костюмах переважав загалом свтлий колорит основного полотняного одягу. Блими були не тльки сорочки й штани, а нердко й шерстяний верхнй одяг — свити, гугл, гун. Майже блого кольору (точнше, свтло-кремового)
Хутро в укранських костюмах використовували досить широко. ¶ в народ, в багатих верствах населення найчастше застосовували овече хутро. При цьому особливо улюбленим був срий смушок (для комрв, облямувань чоловчих шапок). З ншого хутра траплялися куниця, видра й лисиця.
Основним матералом для пошиття укранських народних костюмв було домоткане полотно з льону та конопель. При цьому здебльшого таке полотно було блого кольору, оскльки його ретельно виблювали. З цього полотна шили чоловч й жноч сорочки, штани рзних типв, фартушки, деяке нше жноче вбрання, що обгорталося навколо тла, а нод й лтнй верхнй одяг. Поряд з полотном, виняткового поширення набули також шерстян тканини як мсцевого домашнього виробництва, так привзн. ¶з сукна шили верхнй одяг усх типв серед рзних верств населення, а домоткан шерстян тканини йшли на виготовлення плахт, запасок та ншого поясного жночого одягу. Тльки вищ верстви тогочасного укранського суспльства використовували мпортн кольоров сукна; у народ переважали бльш цупк тканини, в тому числ ворсист. Цупк тканини з довгим ворсом — типов для костюмв грських районв Карпат. Шовков тканини побутували в досить широкому асортимент серед панвно верхвки. З них виготовляли чоловчий жночий одяг, а також нод й парадно-святкове вбрання запорзьких козакв. Найбльш поширеними були привзн узорчат шовков тканини з тканим узором (парча, бархат з золотими або србними нитками), а також тканини типу штофв (з чергуванням блискучих матових елементв узору) ритого бархату (узор якого видлявся рзницею у висот ворсу, що створював рельефну поверхню). Серед одноколрних гладеньких шовкв зустрчалися атлас камка. З узорчатих шовкових тканин шили переважно верхнй чоловчий жночий одяг (жупани, кунтуш, накидки тощо). Значно менше застосування в т часи мали бавовнян тканини: лише щльний одноколрний перкаль вибивну китайку часом використовували для пошиття шароварв та деякого жночого вбрання. Узори на тканинах (здебльшого привзних) повторювали звичайн для того часу ренесансн або «схдн» мотиви, тобто стилзован рослинн розводи з листя, стебел, квтв плодв, часто в комбнуванн з великими медальйонами й клеймами. В XVII ст. у Бродах, Слуцьку на Галичин виникло золототкацьке виробництво, яке теж користувалося такими самими мотивами. Особливо популярним був мальовничий узор па домотканих плахтах запасках: на плахтах — строго подлен смугами квадрати, заповнен всередин додатковими геометричного типу фгурами (ромбами, колами, багатокутниками); на запасках — рзнокольоров поперечн смуги. Цлком природно, що так узори за свом характером були близькими до узорв росйського народного одягу, зокрема жночо паньови; хня схднослов'янська спльнсть безсумнвна. Узорнсть укранського народного костюма дедал збагачувалась. Це пояснються насамперед значно бльшим поширенням вишивок, якими оздоблювали одяг: вишивка мережкою («вирзування» з наскрзним узором), гладь («настилування») , починаючи з XVII ст.,— вишивання хрестиком («хрещиками»). Вишивали вс чоловч жноч сорочки (за винятком щоденних, робочих). Нердко вишиванням оздоблювали й верхнй одяг, особливо на захдних землях. Улюбленим було шиття шнуром — кольоровим золотим, яке досягло високо досконалост. Таке шиття широко застосовували для оздоблення верхнього одягу, жночих головних уборв, поясв тощо; воно густо вкривало кептар, лейбики та сердаки карпатських горцв. Львв уже в XVI ст. славився золотими вишивками з обвдкою кольоровим шовком. Узори вишивок XV—XVII ст. були майже винятково геометричними (ромби, квадрати, трикутники, зрки, розетки). Лише з XVII ст., з поширенням вишивок хрестиком, виникли геометризован рослинн мотиви: хмль, сосонка, вербов листочки, мальви, гвоздика тощо. Оздоблювали одяг тасьмою або кантом, а також аплкацями з кольорово шкри, дуже характерними насамперед для захдних земель. Хоч перлами нод й прикрашали дуже розкшне парадне вбрання, проте вишивання одягу перлами в укранському костюм не набуло значного розвитку. Ще менш характерним для укранського костюма було застосування петлиць. Ними прикрашали тльки ошатний чоловчий одяг вищих верств населення, хнй тип обмежувався шнурковим варантом (близьким до угорського , частково, до польського); до петлиць з смужок тканини й тасьми зверталися дуже рдко.
Мський люд — торгвц, ремсники, дрбн землевласники, представники мсцево нижчо адмнстрац — внс сво особливост в укранський костюм. Основна маса сльського населення — покрпачен селяни — мала свй самобутнй народний костюм, найбльш тсно пов'язаний з давньоруськими прототипами. Внаслдок цього в XV— XVII ст. створилася значна рзномантнсть костюмв. Суто укранським одягом, що виник у XV—XVII ст., були саме народн форми: широк шаровари, кептар, бурки, смушев шапки — у чоловкв, сорочки з суцльними рукавами, плахти, запаски, лейбики — у жнок. Панвна верхвка тогочасного укранського суспльства, крм одягу основних народних форм, широко зверталася до верхнього специфчного росйського одягу (ферязей, охабнв, шуб, лтникв, тлогрй, опашниць) та ноземного (кунтушв, плащв-накидок, делй тощо).
Близьксть росйського укранського народв « мовою, мсцем проживання, характером, сторю» викликала спльнсть багатьох видв одягу. Росйська та укранська сорочки ( чоловча, жноча) вдрзнялися лише деталями. Дуже свордне поясне драпруюче жноче вбрання у вигляд незшито спдниц характерне було для росйсько паньови, для укрансько плахти. Каптаноподбний тип чоловчого одягу прямого крою з суцльною спинкою — теж дуже близький в обох костюмах. Навть специфчний, суто росйський, захд одягу налво виявився досить характерним для укранського костюма. Взуття також було майже однаковим. Соцальна диференцаця в укранському костюм XV—XVII ст. була чтко виявлена, позначаючись не тльки на якост матералв, клькост уборв прикрас, а й на типах одягу. Литовськ, польськ та угорськ магнати, що входили до складу правлячо верхвки, одягалися у сво нацональн костюми, дуже помтно вирзняючись з загально маси укранського населення. Укранське дворянство, яке наслдувало ноземн зразки, носило костюми, в яких самобутн укранськ елементи поднувалися з польсько-литовськими та угорськими, або й костюми цлком запозичен. Так, у середовищ багатих верств з'явилися польського типу чоловч жупани, кунтуш, плащ, шуби, жноч плаття з вдрзними, прилягаючими, до того ж часто декольтованими лфами й шнурвками, спдниц, вдкладн комрц на сорочках та н. Пов'язана з цим помтна приталенсть чоловчого та жночого одягу в укранському костюм, яка суттво вдрзняла його вд давньоруського костюма. Ця риса, очевидно, проникла через Польщу й Угорщину з Захдно ґвропи, де вже з XIV ст. був вдомий прилягаючий, приталений тип одягу. Приталенсть, особливо в чоловчому одягов, могла бути й наслдком певно «вонзац» костюма, пов'язано з похдним побутом укранського населення, насамперед козакв: на мцно обтягнутий пояс прикрплювали шаблю, за нього засовували кинджали (а пзнше й пстол), пдвшували необхдн предмети спорядження та амунц. Серед козацтва поширився типовий для багатьох схдних народв звичай сидти на пдлоз, схрестивши ноги «по-турецькому», до чого був пристосований крй широких шароварв.
Закономрним результатом ус попередньо стор братнх народв було возз'днання Украни з Росю внаслдок визвольно вйни 1648—1654 рр. Воно стало поворотним етапом у житт укранського народу, визначило його сторичну долю, дальший соцальний культурний розвиток. Селянство Украни плч-о-плч з росйськими селянами брало активну участь в антифеодальних вйнах, у масових селянських рухах, що неухильно наростали в Рос завдавали вдчутного удару феодально-крпосницькй систем.
Уся багатовкова сторя укранського народу якнайтснше пов'язана з сторю великого росйського народу. Спордненсть двох братнх народв вдбилася у багатьох пам'ятках матерально духовно культури укранцв росян. Усвдомленням дност походження, нерозривност сторично дол пройнят фольклор, лтописи й полемчна лтература Украни. Спльна герочна боротьба проти феодально-крпосницького гнту зовншнх ворогв, етнчна близьксть, спльнсть мови, матерально духовно культури навк закрпили в свдомост росян, укранцв блорусв почуття спльност сторично дол.
Суспльно-економчний культурний розвиток давньоруських земель та полтичн умови, в яких опинилися ц земл в перод феодально роздробленост, визначили процес вдособлення окремих частин давньорусько народност виникнення передумов для зародження на основ трьох братнх народв з властивими м особливостями мови, культури й побуту — росйського, укранського та блоруського. Спордненсть цих народв збереглася в часи нтенсивного утворення росйсько, укрансько та блорусько народностей (XIV—XVI ст.) продовжувала розвиватися дал.
Загальна характеристика костюмв
Укранськ костюми XV XVII ст.
Загрузка. Пожалуйста, подождите...
Укранськ костюми XV XVII ст. » SwordMaster
Комментариев нет:
Отправить комментарий